ПРО МЕНЕ

 

Інформація закладу освіти про працівника:

 

1.        Прізвище, імя, по батькові:

Фалібога Марина Іванівна

2.       Дата народження:              

                    08.08.1977

3.       Освіта:

                Вища

4.       Спеціальність за дипломом:

«Вчитель початкових класів

та українознавства»

5.       Місце роботи:

Дошкільний навчальний заклад №10 «Попелюшка» комбінованого типу

6.       Посада:

Вихователь

7.       Стаж безпосередньої педагогічної роботи:

16,1 років

8.       Стаж роботи на даній посаді:

16,1  років

9.       Державні нагороди:

Грамота Чернівецької обласної державної адмінісрації

10. Дата та результати попередньої атестації:

    17.03. 2021р.; «Спеціаліст Вищої категорії»

11. На що претендує:

На підтвердження кваліфікаційної категорії «Спеціаліст вищої категорії»


ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

 

                                                                       Хто з дитячих років займається

математикою, той розвиває увагу,

тренує свій мозок, свою волю,

виховує наполегливість і завзятість

у досягненні мети.

О. Марушкевич

   На сьогоднішній день актуальними тенденціями дошкільної освіти є наявність інноваційних процесів. З цією метою у своїй роботі постійно використовую інноваційні педагогічні технології: теорію розв’язування винахідницьких завдань (ТРВЗ), елементи методик Д. Кюізенера, Р. Луллія, Б. Блума, шість цеглинок LEGO. Прагну забезпечити формування у дітей пізнавальних здібностей, розвивати логічне мислення, закладаючи у такий спосіб здатність розв’язувати життєві ситуації.

   Розвитку математичних здібностей дошкільнят сприяють різні вправи логічного змісту, комбінаторні, тестові, з елементами досліджень, на кмітливість. Переконана, що математика для дошкільнят має насамперед бути цікавою і веселою, давати їм цілісну систему знань.

   З ранніх років дитина прагне до творчості. Тому так важливо створити в дитячому колективі атмосферу вільного вираження почуттів і думок, розбудити фантазію дітей, спробувати максимально реалізувати їх здібності. З цією метою створила у групі математичний театр, в якому діти самі, або за допомогою вихователя складають казки математичного змісту. Використовуючи казкових персонажів, облаштувала математичний куточок, де зібраний різноманітний віршований ілюстративний дидактичний матеріал. Виготовила цікаві дидактичні ігри: «Посади метелика на квітку», "Товари та послуги", "Що можна купити за гроші", «Смужечки Кюізенера», «Сусіди чисел», «Круги Луллія», «Кубики Блума», мнемотаблиці «Розкажи про…», «Як це пов’язано», "Частини доби", "Геометрична гусениця" тощо.

   Перед проведенням кожного заняття намагаюся продумати кожен крок: послідовність викладання матеріалу,розміщення дітей, та який саме обрати демонстраційний та роздатковий матеріал, опираючись на знання дітей, їхні індивідуальні особливості. На кожному занятті від самого початку намагаюся зацікавити дітей, використовуючи сюрпризні моменти. Також дітки люблять мандрувати, і тому часто проводжу заняття-подорожі такі як: «Подорож до днів тижня», «Подорож у країну казок», «Логіка – королева математики» (подорож у космос), «Завдання виконуйте – запрошення отримуйте» (подорож у лісовий садочок до Білочки) тощо.

   Щоб малятам було цікаво протягом усього заняття ретельно продумую всі його складові: мету, складність завдань, змістовний аспект унаочнення та способи його використання, визначаю прийоми активізації дошкільнят.

   Одним серед основних завдань перед нами, як педагогами, стоїть підготувати дитину до реального сучасного життя. Я в своїй роботі поставила мету вміти використовувати в житті математичні знання, адже дитина з перших кроків занурюється в математичну сферу на побутовому рівні. Це розмови про цифри та числа, ціна покупок. Кількість членів родини та інше. Тож елементарні знання дитина здобуває в побуті: з бесід з членами родини, перегляду телепередач та спостережень за тим, що відбувається навколо. Виховання математичної культури – це зокрема виховання певних особистісних якостей людини, її ставлення до речей, предметів побуту, а також ставлення до інших людей.

   Як показує практика, формування первинного математичного досвіду найбільш вдало відбувається у процесі ігрової діяльності. Оскільки саме завдяки грі у дитини з’являється можливість «на практиці» застосувати свої знання, розширити власний досвід методом спроб та помилок, за умови обов’язкового виправлення. Математичні ігри сприяють розширенню та закріпленню знань про лічбу, геометричні фігури, орієнтування в просторі, часі; розвивають психічні процеси, інтелект дитини, удосконалюють особистісні якості, увагу, пам’ять, мислення, уяву.

   Починаючи будь-яку гру, я дбаю про те, аби використання її допомогло розкритися дитині, розвинути позитивні риси характеру в ній. Адже, граючись дитина осмислює різні життєві ситуації, засвоює правила поведінки у соціальному середовищі.

   Працюючи в логіко-математичному напрямку я зрозуміла, що ці знання необхідні дитині для сприйняття життя як цілісність, уміння оперувати логіко-математичною «картиною світу», тобто застосовувати набуті знання для пізнання навколишнього світу, розв’язання проблемних ситуацій. Тому велику увагу в своїй роботі приділяю принципу самостійності. Для цього я даю дітям можливість самостійно обрати ту чи іншу гру, встановлювати для неї правила, проявляти власну творчість і креативність.

   Завжди знаходжуся у постійному пошуку чогось цікавого, нового, захоплюючого і з радістю передаю це дітям. Вважаю, що становлення педагогічної майстерності – процес, який потребує самовдосконалення і постійного пошуку.


Коментарі